Як краса стає ризиком: європейська заборона гель-лаків і виклики для превентивної медицини

Регуляторні зміни у косметичній індустрії рідко стають темою для медичних видань. Проте рішення Європейської комісії від 1 вересня 2025 року — заборона фотоініціатора TPO - дифенілфосфіноксид (diphenyl(2,4,6-trimethylbenzoyl)phosphine oxide) у гель-лаках — заслуговує на увагу лікарів усіх спеціальностей. Причина не в косметичних трендах, а в накопиченій доказовій базі про вплив компонентів манікюрних покриттів на репродуктивне здоров'я, імунну систему та якість життя пацієнток.

Траєкторія від підозри до заборони

Шлях TPO до списку заборонених речовин тривав понад десятиліття. У 2014 році Науковий комітет з безпеки споживачів ЄС (SCCS) вперше висловив занепокоєння щодо потенційної сенсибілізуючої дії речовини. П'ять років по тому, у 2019-му, TPO отримав класифікацію CMR 2 — речовина, підозрювана у репродуктивній токсичності. На той момент його використання обмежили концентрацією до 5% у готових продуктах.

Критичною точкою став 2025 рік, коли нові токсикологічні дослідження змусили регуляторів перекласифікувати TPO у категорію CMR 1B — речовини з доведеною токсичністю для репродуктивної функції людини. За Регламентом ЄС № 1223/2009, такі компоненти автоматично виключаються з косметичних формул. Результат: з 1 вересня заборонено продаж, надання у розпорядження та професійне використання будь-яких гель-лаків із вмістом TPO на території Європейського Союзу.

Акрилати: епідеміологія проблеми

Заборона TPO — лише верхівка айсберга. Ширша проблема полягає у самій природі гель-покриттів: усі вони базуються на акрилатних мономерах, які полімеризуються під дією UV/LED-світла. Клінічні дані останніх років демонструють тривожну динаміку.

Ретроспективне дослідження медичного центру Rambam (Хайфа, Ізраїль) охопило 3 828 жінок із контактним дерматитом, які проходили патч-тести між 2013 і 2022 роками. Результат: у 4% пацієнток підтверджена алергія на акрилати — найвищий показник, коли-небудь задокументований в Ізраїлі. Ще тривожніше те, що частота діагностованої чутливості до акрилатів потроїлась за цей період.

Масштабне дослідження на європейських даних (394 нігтьові косметичні засоби з Нідерландів, Польщі, Китаю, США) ідентифікувало 18 акрилатів і 29 метакрилатів у складі продукції. Найпоширенішим виявився 2-гідроксіетил метакрилат (HEMA) — він присутній у 229 продуктах (58%). При цьому стандартний патч-тест виявляє лише один тип акрилатної алергії, а близько 15% випадків чутливості залишаються недіагностованими.

Американські дані підтверджують тренд: аналіз медичних записів Північноамериканської групи з контактного дерматиту (NACDG) за 2001-2016 роки показав зростання випадків алергічного контактного дерматиту, пов'язаного саме з нігтьовою косметикою на основі метакрилатів.

Чому симптоми з'являються не одразу

Особливість акрилатної сенсибілізації — відстрочений початок клінічних проявів. Дослідники з Rambam зафіксували: симптоми зазвичай розвиваються через рік або більше після початку регулярного використання гель-лаків. Це ускладнює діагностику, оскільки пацієнтки не пов'язують висип на руках із манікюром, зробленим місяці тому.

Механізм пояснюється неповною полімеризацією мономерів під UV-лампами. Залишкові вільні молекули здатні проникати через мікроушкодження нігтьової пластини та шкіри, запускаючи каскад імунних реакцій. Проблема посилюється при недостатній потужності побутових UV/LED-ламп або порушенні техніки нанесення, коли гель-лак контактує з епідермісом навколо нігтя.

Клінічний спектр ушкоджень

Прояви токсичності та алергії на компоненти гель-лаків варіюють від локальних до системних:

Шкірні реакції. Найчастіше — алергічний контактний дерматит зі свербежем, еритемою, лущенням, везикулярними висипами. Ураження може поширюватись на періорбітальну ділянку (жінки торкаються обличчя руками з нанесеним покриттям). У важких випадках — глибокі болючі тріщини, вторинне інфікування.

Ушкодження нігтів. Дослідження методами рефлективної конфокальної мікроскопії та ультразвуку підтвердили: після застосування гель-покриттів товщина нігтьової пластини зменшується на 20-50%. Біохімічний аналіз виявив зниження концентрації сірковмісних амінокислот (цистеїн — на 22.1%, метіонін — на 36.5%) після 6 місяців регулярного використання гелевого манікюру. Руйнування дисульфідних зв'язків призводить до крихкості, розшарування, оніходистрофії.

Зміна pH нігтьової пластини. Нормальний показник для неушкоджених нігтів — 5.0±0.5. Під традиційним лаком pH зростає до 5.8, під гель-покриттям — до 6.77. Зсув у бік лужного середовища порушує мікробіом, підвищує ризик грибкових і бактеріальних інфекцій.

Перехресна реактивність. Сенсибілізація до одного акрилату створює ризик алергії на інші метакрилатні сполуки — від стоматологічних пломб до ортопедичних протезів, контактних лінз, хірургічних клеїв. Це обмежує можливості майбутніх медичних втручань.

Репродуктивні та ендокринні ризики:

Токсикологічні експерименти на тваринах показали, що TPO викликає порушення гормонального балансу, зниження фертильності, підвищення частоти генетичних мутацій у клітинах яєчників. Епідеміологічні дані щодо впливу на людей поки обмежені, проте зафіксовані випадки дисфункції щитоподібної залози у майстрів манікюру з тривалою професійною експозицією та жінок, які роблять гель-манікюр щотижня.

Проблема в тому, що ефект накопичується. На відміну від гострого отруєння, хронічна низькодозова експозиція не дає явних симптомів місяцями чи роками. Порушення менструального циклу, зниження фертильності або імунологічні зміни стають помітними лише через тривалий час після початку регулярного контакту з токсикантами.

Професійні ризики майстрів манікюру:

Якщо клієнтки салонів контактують з акрилатами епізодично, то майстри манікюру зазнають щоденної експозиції — як через шкірний контакт, так і через інгаляцію летких органічних сполук. Дослідження повітря у салонах краси виявили метилметакрилат (MMA) у 88% закладів, причому максимальні концентрації перевищували референтні рівні для хронічного інгаляційного впливу більш ніж у 50 разів.

Частота алергій на акрилати серед працівників індустрії краси вища, ніж у загальній популяції. При цьому в Ізраїлі, як зазначають дослідники Rambam, майстри манікюру не потребують професійної сертифікації. В Україні ситуація подібна: відсутність обов'язкового ліцензування, поширеність онлайн-курсів без контролю якості навчання, імпорт продукції невідомого походження через інтернет-магазини створюють середовище підвищеного ризику.

Що може зробити лікар - практичний алгоритм

Збір анамнезу. При висипах на руках, особливо якщо також уражена періорбітальна зона, запитувати про використання гель-лаків. З'ясовувати частоту процедур, тривалість користування, бренди продукції.

Патч-тестування. Стандартний тест на один тип акрилату недостатній. За даними ізраїльського дослідження, розширення панелі до трьох акрилатів (включно з HEMA) підвищує виявлюваність на 15%. Рекомендувати направлення до дерматолога-алерголога для комплексного тестування.

Диференційна діагностика. Враховувати, що висип може нагадувати псоріатичне ураження нігтів, екзему іншої етіології, грибкову інфекцію. Ключ — зв'язок із косметичними процедурами та відстрочений початок симптомів.

Освіта пацієнтки. Пояснювати механізм відстроченої сенсибілізації: навіть якщо жінка користується гель-лаком кілька років без проблем, алергія може розвинутись раптово. Наголошувати, що «гіпоалергенні» або «біо-» формули не завжди безпечні — дослідження виявляють токсичні компоненти навіть у продукції, марковані як «3-free» чи «5-free».

Рекомендації щодо уникнення. При підтвердженій алергії на акрилати — повна відмова від гель-покриттів. Попереджати про перехресну реактивність: перед стоматологічним лікуванням, ортопедичними процедурами, використанням глюкозних сенсорів інформувати лікаря про алергію.

Превентивний підхід для групи ризику. Жінкам із гормональними розладами (гіпо-/гіпертиреоз, порушення менструального циклу), планують вагітність, або мають обтяжений алергологічний анамнез радити обмежувати частоту гель-манікюру до 1 разу на місяць максимум або обирати традиційні лаки.

Український контекст: прогалини у регуляції

На відміну від ЄС, в Україні відсутнє жорстке регулювання складу нігтьової косметики. ДСТУ та санітарні норми встановлюють обмеження для окремих компонентів (толуол, дибутилфталат, формальдегід), але не охоплюють усі акрилати та фотоініціатори. Відсутність обов'язкової сертифікації майстрів манікюру, поширеність home-use наборів без інструкцій з безпеки, неконтрольований імпорт продукції через онлайн-канали створюють середовище, де споживачі та працівники залишаються без належного захисту.

Реальність воєнного часу додає специфіки: стрес, порушення сну, зміни в імунній відповіді можуть підвищувати схильність до алергічних реакцій. Водночас доступ до дерматологічної допомоги у деяких регіонах обмежений, діагностика алергій ускладнена.

Перспективи - безпечні альтернативи

Індустрія вже працює над формулами без шкідливих компонентів. Замість TPO використовують TPO-L (ethyl phenyl(2,4,6-trimethylbenzoyl)phosphinate) — фотоініціатор без CMR-класифікації. Розробляються покриття на водній основі, білкові гелі, формули з біосорбованими полімерами. Однак такі продукти менш стійкі, швидше втрачають блиск, дорожчі у виробництві.

Питання співвідношення ризик/користь залишається індивідуальним. Для однієї пацієнтки гель-манікюр раз на три місяці — прийнятний компроміс, для іншої (з атопічним дерматитом, астмою, планами вагітності) — невиправданий ризик.

Роль лікаря у превентивній стратегії

Європейська заборона TPO — не кінець гель-лаків, а поштовх до переосмислення їхньої безпеки. Для лікарів усіх спеціальностей важливо:

⦿ Включати питання про нігтьову косметику до рутинного збору анамнезу при дерматологічних скаргах

⦿ Інформувати пацієнток про відстрочений характер алергічних реакцій та кумулятивний ефект токсикантів

⦿ Рекомендувати розширене алерготестування при підозрі на акрилатну сенсибілізацію

⦿ Звертати увагу на професійні ризики у працівників салонів краси

⦿ Популяризувати культуру усвідомленого споживання: читання складу, вибір сертифікованих майстрів, регулярні перерви у використанні покриттів

Профілактична медицина — це не лише скринінг і щеплення. Це також просвіта про повсякденні ризики, які здаються незначними, але за роки можуть призвести до серйозних наслідків. Гель-лак — яскравий приклад того, як естетичні тренди перетинаються з питаннями репродуктивного, імунологічного та дерматологічного здоров'я.

Список літератури

1. de Paula AC, Uliana F, da Silva Filho EA, Luz PP. Nail Polishes: A Review on Composition, Presence of Toxic Components, and Inadequate Labeling. Dermatology Research and Practice. 2025;2025:6330337.

2. European Commission Regulation (EU) 2025/977 (Omnibus VII). Classification of TPO as CMR 1B substance. Official Journal of the European Union, 2025.

3. Dascalu J, et al. Retrospective analysis of acrylate sensitivity in 3,828 women with contact dermatitis. Rambam Health Care Campus, 2013-2022. PubMed ID: 39530709.

4. Steunebrink IM, de Groot A, Rustemeyer T. Presence of 2-hydroxyethyl methacrylate (HEMA) and other (meth)acrylates in nail cosmetics: an online market survey. Contact Dermatitis. 2023;90(1):60-65.

5. Warshaw EM, Voller LM, Silverberg JI, et al. Contact dermatitis associated with nail care products: retrospective analysis of North American Contact Dermatitis Group data, 2001-2016. Dermatitis. 2020;31(3):191-201.

6. Chen AF, Chimento SM, Hu S, et al. Nail damage from gel polish manicure. Journal of Cosmetic Dermatology. 2012;11(1):27-29.

7. Borowczyk K, Głowacki R. The influence of UV varnishes on the content of cysteine and methionine in women nail plates. International Journal of Molecular Sciences. 2021;22(22):12447.

8. Quach T. Gel polish: What risks lie beneath painted beauty? Cancer Prevention Institute of California, 2015.

9. Scientific Committee on Consumer Safety (SCCS). Opinion on TPO in cosmetic products. European Commission, 2014.