Вплив війни на психологічний стан українців: динаміка змін за три хвилі дослідження

Автори: Духлій П.М., Трофімова Д.О.

Київський інститут сучасної психології та психотерапії

Ключові висновки дослідження

● Динаміка змін психологічного стану різних груп українців демонструє суттєву трансформацію протягом усіх трьох хвиль дослідження

● Цивільні особи, які виїхали за кордон, показували найвищий рівень стресу та ПТСР під час першої хвилі дослідження

● Цивільні чоловіки продемонстрували найбільш негативну динаміку, завершивши з найвищими показниками депресії та ПТСР у третій хвилі

● Військові чоловіки зберігали найнижчі показники психологічного напруження та ПТСР впродовж усього періоду, але й у них спостерігалося погіршення стану

● Втрата близьких та відсутність психологічної підтримки є ключовими чинниками погіршення психічного здоров'я

● Соціальні зв'язки (особливо шлюб) виступають значимим захисним фактором

Вступ

Комплексний аналіз психологічного стану українців під час війни дозволяє не лише зафіксувати поточний рівень дистресу, але й прослідкувати його динаміку з часом. Це особливо важливо, враховуючи, що психологічні реакції на травматичні події можуть змінюватися під впливом тривалості стресу, процесів адаптації та виснаження психологічних ресурсів.

Трирічне дослідження (2022-2024 рр.), проведене за участю понад 2400 громадян України, відстежує динаміку змін психоемоційного стану різних груп населення та виявляє специфічні патерни реагування на тривалу стресову ситуацію.

Огляд дослідження

Дослідження проводилось у три етапи з охопленням різних соціальних груп:

Таблиця 1. Характеристика учасників дослідження

Використовувались стандартизовані психометричні інструменти:

● Шкала самооцінки психологічного стресу (PSM-25)

● Клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів

● Опитувальник PCL-25 для оцінки ПТСР

● Шкала депресії Бека BDI-II (у другій та третій хвилях)

Динаміка змін психоемоційного стану: ключові тенденції

Показник психологічного напруження (ППН)

Таблиця 2. Динаміка показників психологічного напруження

Ключові спостереження щодо ППН:

1. Цивільні за кордоном починали з надзвичайно високих показників психологічного напруження (126,36), які згодом дещо знизились, але залишились на високому рівні.

2. Цивільні чоловіки демонструють найбільше зростання показників – від порівняно низьких (93,12) у першій хвилі до одних із найвищих (118,74) у третій. Це збільшення на 27,5%.

3. Військові чоловіки зберігали найнижчі показники протягом перших двох хвиль, але в третій також продемонстрували значне зростання.

4. Цивільні жінки показали помірне, але стабільне зростання показників.

Прояви посттравматичного стресового розладу (PCL-5)

Таблиця 3. Динаміка показників самооцінки проявів ПТСР

Ключові спостереження щодо проявів ПТСР:

1. Цивільні чоловіки продемонстрували найбільше зростання показників ПТСР – на 50% від першої до третьої хвилі, завершивши з найвищим показником серед усіх груп.

2. Цивільні за кордоном починали з найвищих показників, які незначно знизились, але залишились на високому рівні.

3. Військові чоловіки мали порівняно стабільні і нижчі за інші групи показники ПТСР.

Рівень депресії (BDI-II, лише для другої та третьої хвиль)

Таблиця 4. Динаміка показників депресії

Ключові спостереження щодо депресії:

1. Цивільні чоловіки продемонстрували найбільше зростання показників депресії – на 50% між другою та третьою хвилями, і завершили з найвищим показником серед усіх груп.

2. Цивільні за кордоном починали з найвищих показників у другій хвилі, які незначно знизились до третьої.

3. Військові чоловіки показали найнижчі рівні депресії в обох хвилях, але з помітною тенденцією до зростання.

Невротичні стани

Таблиця 5. Динаміка невротичних станів (обернені шкали)*

*Примітка: значення нижче -1,28 вказує на хворобливий рівень; вище +1,28 - на здоровий рівень; між -1,28 та +1,28 - на нестійкий рівень.

Ключові спостереження щодо невротичних станів:

1. Цивільні чоловіки продемонстрували найбільшу зміну за всіма показниками:

● За шкалою тривоги: від здорового рівня (1,23) до хворобливого (-1,54)

● За шкалою невротичної депресії: від помірно проблемного рівня (-2,56) до виражено хворобливого (-6,69)

● За шкалою астенії: від здорового рівня (1,28) до хворобливого (-2,00)

2. Військові чоловіки також показали значне погіршення, хоча і менш виражене:

● За шкалою тривоги: від здорового рівня (1,45) до нестійкого (0,11)

● За шкалою невротичної депресії: від нестійкого рівня (-1,16) до хворобливого (-3,87)

● За шкалою астенії: від здорового рівня (1,82) до нестійкого (-0,15)

3. Цивільні за кордоном мали найгірші початкові показники за всіма шкалами, які залишились стабільно проблемними до третьої хвилі.

Можливі пояснення виявлених тенденцій (редакційна інтерпретація)

Примітка: Цей розділ містить редакційні інтерпретації та гіпотези, які не є

частиною оригінального дослідження, але можуть допомогти у розумінні

виявлених закономірностей.

Трансформація психологічного стану цивільних чоловіків

Можливі фактори, що пояснюють стрімке погіршення психологічного стану цивільних чоловіків:

1. Кумулятивний ефект стресу - тривала дія стресорів війни за відсутності своєчасної психологічної підтримки

2. Соціальні очікування - від чоловіків часто очікується прояв стійкості, що може перешкоджати своєчасному зверненню за допомогою

3. Нижча ймовірність звернення за психологічною підтримкою - згідно із загальними тенденціями, чоловіки рідше звертаються за психологічною допомогою

4. Конфлікт очікувань та реальності - перебування в цивільному статусі під час війни може спричиняти внутрішній дискомфорт

Стабілізація стану цивільних за кордоном

Можливі причини стабілізації показників цивільних за кордоном після початкового піка:

1. Адаптація до нових умов життя - формування нових соціальних зв'язків та розвиток навичок адаптації

2. Доступ до психологічної підтримки - в багатьох країнах існують програми психологічної допомоги біженцям

3. Відносна фізична безпека - перебування далеко від зони бойових дій може сприяти відчуттю безпеки

Відносна стійкість військових

Фактори, що можуть пояснювати нижчі показники дистресу у військових:

1. Спеціальна психологічна підготовка та навчання управлінню стресом

2. Чіткість ролі та місії - розуміння своєї ролі та відчуття впливу на ситуацію

3. Групова згуртованість - сильні соціальні зв'язки в межах військового підрозділу

4. Структурованість життя - чіткий розпорядок дня та визначеність завдань

Рекомендації для медичних працівників (редакційні доповнення)

Примітка: Наступні рекомендації є редакційними доповненнями,

розробленими на основі результатів дослідження, але не є частиною

оригінального дослідження.

Групи підвищеного ризику

На основі результатів дослідження можна виділити групи, які потребують особливої уваги:

1. Цивільні чоловіки - через стрімке погіршення психоемоційного стану, особливо самотні та розлучені

2. Демобілізовані військові - через підвищення рівня ПТСР і тривоги при поверненні до цивільного життя

3. Цивільні за кордоном - через стабільно високі показники психологічного дистресу

4. Особи, які втратили близьких - через значно вищі показники за всіма шкалами

Ознаки, що потребують уваги

● Соматичні скарги без чіткого органічного підґрунтя

● Зміни поведінки (зниження соціальної активності, дратівливість)

● Когнітивні порушення (зниження пам'яті, уваги)

● Емоційна нестабільність

● Зловживання алкоголем або медикаментами

Базовий скринінг психологічного стану

Для первинного виявлення осіб з психологічними проблемами можуть бути корисними стандартизовані скринінгові інструменти, зокрема:

● Шкала оцінки депресії (PHQ-9) (завантажити)

● Шкала оцінки тривоги (GAD-7) (завантажити)

● Скринінг ПТСР (PC-PTSD-5) (завантажити)

Ці інструменти можуть допомогти медичним працівникам первинної ланки у своєчасному виявленні осіб, які потребують психологічної допомоги.

Висновки

Трирічне дослідження психоемоційного стану українців під час війни виявило важливі закономірності в динаміці змін психологічного добробуту різних соціальних груп:

1. Цивільні за кордоном демонстрували найвищий рівень психічного напруження та проявів ПТСР у першій хвилі, з певною тенденцією до стабілізації у наступних хвилях

2. Цивільні чоловіки показали найбільш негативну динаміку, з різким погіршенням усіх показників до третьої хвилі, коли вони мали найвищі показники депресії та ПТСР серед усіх груп

3. Військові чоловіки зберігали найнижчі показники психічного напруження та ПТСР, хоча з тенденцією до погіршення в третій хвилі

4. Втрата близьких, розлучення та відсутність психологічної підтримки виявилися значущими факторами ризику погіршення психічного здоров'я

5. Одруженість/перебування у шлюбі підтвердилося як захисний фактор для психічного здоров'я

Отримані дані підкреслюють необхідність розробки цільових програм психологічної підтримки для різних категорій населення, особливо для груп з найвищим ризиком розвитку психічних розладів.

Стаття базується на оригінальному дослідженні, опублікованому в науковому виданні "ГАБІТУС" (Випуск 68, 2024). Духлій П.М., Трофімова Д.О. Вплив війни на психологічний стан громадян України: аналіз емпіричних

даних.