Цукор і діабет: форма споживання важливіша за кількість

Цукор і діабет 2 типу: нові дані про роль джерел споживання

Аналіз великих груп пацієнтів демонструє, що форма споживання цукру має більше клінічне значення, ніж його загальна кількість

У клінічній практиці ми традиційно підходили до цукру як до єдиного фактора ризику розвитку діабету 2 типу, рекомендуючи пацієнтам обмежувати його споживання незалежно від джерела. Однак дані двох великих досліджень 2025 року вказують на необхідність більш диференційованого підходу до цієї проблеми. Аналіз показує, що форма та джерело споживання цукру можуть мати більше клінічне значення, ніж його абсолютна кількість.

Систематичний огляд та метааналіз: роль форми споживання

Дослідження команди професорки Карен Делла Корт з Brigham Young University, опубліковане в Advances in Nutrition, представляє комплексний аналіз зв'язку між різними джерелами цукру та ризиком діабету 2 типу.

Метааналіз охопив 29 проспективних когортних досліджень з 801,530 учасниками із різних регіонів світу.

Отримані дані змушують переглянути наші уявлення про роль цукру в патогенезі діабету.

Рідкі форми цукру: підтверджений ризик

Підсолоджені напої показали найбільший асоціативний зв'язок з ризиком розвитку діабету 2 типу. Кожна додаткова порція (355 мл) на день підвищувала ризик на 25% (відношення ризиків [RR]: 1,25; 95% довірчий інтервал [ДІ]: 1,17-1,35). Клінічно важливим є лінійний характер цього зв'язку — безпечного мінімального порогу споживання виявлено не було.

Фруктові соки, попри вміст корисних нутрієнтів, також асоціювалися з підвищеним ризиком. Кожна додаткова порція (240 мл) на день збільшувала ризик діабету на 5% (RR: 1,05; 95% ДІ: >1,00-1,11).

Цукор у складі продуктів: несподіваний захисний профіль

Дані щодо твердих форм цукру виявилися клінічно цікавими. Споживання загального цукру в раціоні асоціювалося зі зниженням ризику діабету. Кожні додаткові 20 г/день знижували ризик на 4% (RR: 0,96; 95% ДІ: 0,94-0,98).

Цукроза також демонструвала протективний ефект: 20 г/день знижували ризик на 5% (RR: 0,95; 95% ДІ: 0,91-<1,00).

Додані цукри та фруктоза не показали статистично значущого зв'язку з ризиком діабету.

Дослідження CARDIA: штучні підсолоджувачі під прицілом

Паралельно з відкриттями щодо натуральних цукрів, дослідження CARDIA (Coronary Artery Risk Development in Young Adults) пролило світло на вплив штучних підсолоджувачів. Це 30-річне проспективне дослідження включило 4654 дорослих учасники, з яких 54,4% жінки.

Методологія дослідження CARDIA

Дослідження розпочалося в 1985-86 роках з учасниками середнього віку 24,9 років. Харчування оцінювалося через 0, 7 та 20 років спостереження. Діабет діагностувався при рівні глюкози натще ≥7 ммоль/л, 2-годинному пероральному тесті толерантності до глюкози ≥11,1 ммоль/л, глікованому гемоглобіні ≥6,5% або прийманні протидіабетичних препаратів.

Результати щодо дієтичних напоїв

Протягом 30 років загального спостереження зафіксовано 691 випадок розвитку діабету. Учасники з найвищим споживанням дієтичних напоїв мали у 2,29 рази вищий ризик розвитку діабету порівняно з групою мінімального споживання.

Сахарин також показав статистично значущу асоціацію з підвищеним ризиком: відношення ризиків склало 2,10 (95% ДІ: 1,37-3,21).

Важливо відзначити, що аспартам, сукралоза та загальне споживання штучних підсолоджувачів не продемонстрували статистично значущого зв'язку з ризиком діабету.

Біологічні механізми: чому форма має значення

Метаболічні відмінності рідких та твердих цукрів

Дослідження виявили ключові відмінності у метаболічному впливі різних форм цукру:

Рідкі цукри (газовані напої, фруктові соки):

● Швидко засвоюються, викликаючи різке підвищення глюкози

● Стимулюють ліпогенез (синтез жиру в печінці)

● Погіршують чутливість до інсуліну

● Не супроводжуються відчуттям ситості

Тверді цукри у контексті поживних продуктів:

● Засвоюються повільніше завдяки клітковині, білкам та жирам

● Мають нижчий глікемічний індекс

● Супроводжуються корисними мікронутрієнтами

● Викликають відчуття ситості

Дані контрольованих досліджень

Інтервенційні дослідження підтверджують різний метаболічний вплив:

● Споживання фруктозовмісних напоїв (25% добової енергії) протягом 10 тижнів значно підвищувало ліпогенез, рівень інсуліну натще та глюкози

● Навіть менші дози (75 г/день рідкої фруктози) підвищували рівень інсуліну та індекс HOMA-IR у чоловіків з ожирінням

Клінічні наслідки та рекомендації

Перегляд дієтичних настанов

Результати досліджень вимагають кардинального перегляду підходів до дієтичних рекомендацій:

Пріоритетні обмеження:

● Підсолоджені газовані напої всіх видів

● Фруктові соки (включаючи 100% соки)

● Дієтичні напої з сахарином

Допустимі джерела цукру:

● Цільні фрукти

● Молочні продукти

● Цільнозернові продукти з додаванням цукру (наприклад, каші)

Рекомендації для клінічної практики

Професорка Лін Стеффен з Університету Міннесоти, провідна дослідниця CARDIA, формулює практичні рекомендації:

Значення для медичної практики

Для ендокринологів

Дані досліджень дозволяють надавати більш точні та диференційовані рекомендації пацієнтам з преддіабетом та підвищеним ризиком діабету. Замість загальних порад "уникати цукру", можна сфокусуватися на конкретних джерелах — передусім рідких формах.

Для дієтологів

Результати підтримують підхід до оцінки цукру в контексті загальної дієти та поживної матриці продуктів. Цукор у складі поживних продуктів може мати інший вплив на здоров'я порівняно з ізольованими формами.

Для кардіологів

Враховуючи зв'язок діабету 2 типу з серцево-судинними захворюваннями, дані про вплив рідких цукрів мають важливе значення для первинної профілактики.

Обмеження та перспективи

Обмеження досліджень

Попри масштабність, дослідження мають притаманні обсерваційним методам обмеження:

● Неможливість повного виключення конфаундингу

● Залежність від самозвітів про харчування

● Можливі помилки у вимірюванні експозицій

Напрямки подальших досліджень

Подальші дослідження мають сфокусуватися на:

● Вивченні патофізіологічних механізмів різного впливу штучних підсолоджувачів

● Оцінці довгострокових ефектів заміщення рідких цукрів альтернативними напоями

● Розробці персоналізованих рекомендацій залежно від індивідуального метаболічного профілю пацієнта

Висновки для клінічної практики

Аналіз двох великих досліджень 2025 року надає важливі дані для перегляду підходів до дієтичних рекомендацій у профілактиці діабету 2 типу. Основні клінічні висновки:

1. Диференційований підхід до джерел цукру: рідкі форми (підсолоджені напої, фруктові соки) демонструють стійкий зв'язок з підвищенням ризику діабету, тоді як цукор у складі нутрієнтно-густих продуктів може мати протективні властивості.

2. Перегляд ставлення до дієтичних напоїв: дієтичні напої, особливо з сахарином, не є безпечною альтернативою та асоціюються з подвоєним ризиком діабету.

3. Необхідність специфічних рекомендацій: замість загальних порад щодо обмеження всіх цукрів доцільно фокусуватися на обмеженні конкретних джерел — передусім рідких форм.

Ці дані мають практичне значення для формування сучасних клінічних настанов і надають більш точні інструменти для консультування пацієнтів з високим ризиком діабету 2 типу.

Джерела:

1. Della Corte KA, et al. Dietary Sugar Intake and Incident Type 2 Diabetes Risk: A Systematic Review and Dose-Response Meta-Analysis of Prospective Cohort Studies. Advances in Nutrition 2025; 16:100413. DOI: 10.1016/j.advnut.2025.100413

2. Jia H, et al. Association Between Artificial Sweetener Consumption and Risk of Incident Diabetes: The CARDIA study. Presentation at NUTRITION 2025, American Society for Nutrition Annual Meeting.

3. Steffen LM, et al. Long-term intakes of artificial sweeteners and adipose tissue distribution. CARDIA Study findings (referenced in current analysis).