Профілактика та лікування материнського інсульту під час вагітності та в післяпологовому періоді: практичний огляд для лікарів

Інсульт під час вагітності та в ранньому післяпологовому періоді трапляється рідко, проте залишається одним із найбільш небезпечних неврологічних ускладнень материнства. За даними American Heart Association, він виникає приблизно у 20–40 на 100 000 вагітностей і становить близько 4–6% материнських смертей у США. Новий науковий документ AHA, опублікований у Stroke 28 січня 2026 року та підтриманий American College of Obstetricians and Gynecologists, узагальнює сучасні докази щодо факторів ризику, профілактики, гострого лікування й відновлення після материнського інсульту. Його основний посил полягає в тому, що найкращі результати досягаються за умови раннього виявлення ризику, агресивного контролю артеріального тиску, невідкладної діагностики та міждисциплінарного ведення.

Що це за документ?

Публікація є scientific statement, а не клінічним guideline у вузькому сенсі. Її мета — заповнити практичну прогалину, яка виникла через те, що вагітних і жінок у лактації історично виключали з великих інсультних клінічних досліджень. Саме тому наявні загальні рекомендації з профілактики та лікування інсульту дають обмежені підказки для вагітних і породіль. Документ систематизує наявні спостережні дані та пропонує консенсусні клінічні підходи до первинної і вторинної профілактики, ведення гострого інсульту, акушерської тактики та післяпологового відновлення.

Ключова проблема для клінічної практики

Материнський інсульт залишається недооціненим через поєднання трьох чинників: по-перше, він рідкісний і тому не завжди своєчасно розпізнається; по-друге, клінічна картина може маскуватися під інші неврологічні або акушерські стани; по-третє, ризик є особливо високим у ранньому післяпологовому періоді, коли жінка вже часто перебуває поза фокусом інтенсивного медичного нагляду. Автори окремо підкреслюють, що більшість материнських інсультів потенційно можна попередити за умови ранішого й жорсткішого контролю артеріального тиску.

Основні фактори ризику

У statement виділено низку факторів, які мають практичне значення для скринінгу та профілактики. До них належать хронічна артеріальна гіпертензія, гіпертензивні розлади вагітності (gestational hypertension, preeclampsia/eclampsia), вік матері ≥35 років, цукровий діабет, ожиріння, мігрень, особливо з аурою, інфекції, серцеві та цереброваскулярні захворювання, а також гематологічні/тромботичні стани, включно з thrombophilia, antiphospholipid syndrome та sickle cell disease. Майже половина всіх госпіталізацій з приводу інсульту, пов’язаного з вагітністю, у США, відбувається на тлі гіпертензивних розладів вагітності.

Профілактика: головний клінічний акцент

Документ недвозначно зміщує акцент у бік передконцепційної і ранньої профілактики. Жінкам, які планують вагітність, рекомендовано оцінювати й коригувати фактори ризику ще до зачаття. Практичне значення мають відмова від куріння, контроль маси тіла, фізична активність, раціональне харчування та контроль супутніх захворювань. Для груп високого ризику обговорюється антитромботична профілактика, а для профілактики прееклампсії у високоризикових жінок згадується ефективність щоденного low-dose aspirin. Контроль артеріального тиску має бути більш раннім і ретельним (критерії: ≥140 мм рт. ст. або ≥90 мм рт. ст.). Ранній післяпологовий період є найризикованішим часом для інсульту.

Вагітність не повинна бути причиною затримки діагностики. Допустимі: КТ, КТ-ангіографія, МРТ без контрасту. Вагітність також не є причиною відкладати лікування. Потрібен мультидисциплінарний підхід. А післяпологовий період потребує довготривалого нагляду та реабілітації.