Несподівана взаємодія: як вітамін D2 знижує рівні більш ефективного D3

Вітамін D давно вважається ключовим нутрієнтом для здоров'я кісток та імунної системи, особливо в зимові місяці, коли синтез у шкірі під впливом сонячного світла практично припиняється. Однак нове масштабне дослідження британських учених виявило несподіваний ефект: прийом добавок вітаміну D2 може значно знижувати рівні вітаміну D3 - форми, яку наш організм виробляє природно і використовує найефективніше.

Дві форми одного вітаміну: чим відрізняються D2 та D3

Вітамін D існує у двох основних формах: D2 (ергокальциферол) та D3 (холекальциферол). D3 синтезується в шкірі людини під впливом ультрафіолетових променів та міститься в продуктах тваринного походження - жирній рибі, яєчних жовтках, печінці. D2 походить з рослинних джерел, зокрема грибів, опромінених УФ-світлом.

Попри структурну схожість, ці дві форми мають різну біологічну активність. Обидві проходять послідовні гідроксилювання в печінці та нирках, перетворюючись на активний гормон кальцитріол, але з різною ефективністю. Попередні дослідження вже показували, що D3 ефективніше підвищує загальні рівні 25(OH)D в крові, особливо у людей з дефіцитом вітаміну.

Чому люди обирають вітамін D2

Попри меншу ефективність, вітамін D2 залишається популярним вибором з кількох причин:

Економічні фактори: D2 часто дешевший у виробництві, тому ширше представлений у бюджетних добавках та збагачених продуктах харчування.

Етичні міркування: D2 має рослинне походження, що робить його привабливим для вегетаріанців та веганів, які уникають продуктів тваринного походження. D3 традиційно отримували з ланоліну (овечого жиру) або риб'ячого жиру.

Доступність: В деяких регіонах D2 більш доступний через особливості виробництва та дистрибуції.

Останнім часом з'являються рослинні варіанти D3 на основі лишайників, але вони все ще менш поширені та дорожчі.

Результати мета-аналізу: несподіваний антагонізм

Дослідження, проведене спільно науковцями Університету Суррея, Центру Джона Іннеса та Інституту біонаук Quadram, проаналізувало дані 20 рандомізованих контрольованих досліджень з участю понад 1000 учасників. Результати виявились неочікуваними.

Мета-аналіз показав статистично значуще зниження концентрації 25(OH)D3 в сироватці крові в учасників, які приймали добавки D2, порівняно з контрольними групами:

⦿ При аналізі кінцевих концентрацій: зниження на 17,99 нмоль/л

⦿ При аналізі абсолютних змін: зменшення на 9,25 нмоль/л

З 20 досліджень, включених у систематичний огляд, 18 виявили зниження рівнів D3 після прийому D2. У 16 з них це зниження було більш вираженим порівняно з плацебо-групами.

Можливі механізми взаємодії

Автори дослідження запропонували кілька гіпотез для пояснення виявленого ефекту:

Регуляторний механізм утилізації: Можливо, існує система контролю, яка збільшує швидкість виведення 25(OH)D після підвищення загальних концентрацій вітаміну D. Це може бути еволюційно сформованим захистом від передозування.

Конкуренція ферментних систем: Ензими, відповідальні за метаболізм вітаміну D, можуть по-різному обробляти D2 та D3. Зокрема, цитохром P450 24-гідроксилаза (CYP24A1), що відповідає за катаболізм вітаміну D, може активуватися добавками D2 і прискорювати виведення D3.

Зворотна кореляція: Попередні дослідження вже припускали існування оберненої залежності, коли підвищення рівнів однієї форми призводить до зниження іншої.

Функціональні відмінності: імунна система

Окрім кількісних змін, дослідження виявили якісні функціональні відмінності між формами вітаміну D. Робота, опублікована в Frontiers in Immunology, показала, що тільки D3 здатний активувати сигнальні шляхи інтерферону першого типу - ключової ланки вродженого імунітету.

Ця система забезпечує першу лінію захисту від бактеріальних та вірусних інфекцій. D2 такої дії не має, що може пояснювати різницю в клінічній ефективності цих форм.

- коментує професор Колін Сміт з Університету Суррея

Клінічні наслідки та рекомендації

Результати дослідження мають важливі практичні наслідки для вибору добавок вітаміну D:

Для більшості пацієнтів: Вітамін D3 може бути кращим вибором завдяки вищій ефективності та додатковим імуномодулюючим ефектам.

Для вегетаріанців та веганів: Слід розглянути можливість використання рослинних форм D3 на основі лишайників, якщо вони доступні та прийнятні за ціною.

При дефіциті: Особливо важливо обирати D3, оскільки попередні дослідження показали його вищу ефективність саме при низьких початкових рівнях 25(OH)D.

Перспективи для України

В українських умовах, де дефіцит вітаміну D є поширеною проблемою, особливо в зимові місяці, результати цього дослідження мають особливе значення. Враховуючи:

⦿ Обмежену доступність сонячного світла протягом 6-7 місяців на рік

⦿ Необхідність підтримки імунітету в умовах стресу та підвищеного ризику інфекцій

⦿ Економічну доцільність вибору найефективніших добавок

Медичні працівники можуть рекомендувати пріоритетне використання D3, пояснюючи пацієнтам переваги цієї форми. Для тих, хто з етичних міркувань віддає перевагу рослинним добавкам, варто обговорити можливість використання D3 з лишайників.

Висновки

Відкриття того, що вітамін D2 може знижувати рівні більш ефективного D3, змінює наше розуміння взаємодії різних форм вітаміну D. Хоча обидві форми здатні корегувати дефіцит, D3 має переваги як у підвищенні загальних рівнів 25(OH)D, так і в активації імунних механізмів.

Це дослідження підкреслює важливість персоналізованого підходу до вибору добавок та необхідність подальшого вивчення оптимальних стратегій корекції дефіциту вітаміну D.

Література

1. Brown EIG, et al. Effect of Vitamin D2 Supplementation on 25-Hydroxyvitamin D3 Status: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Nutrition Reviews. 2025. doi.org/10.1093/nutrit/nuaf166

2. Durrant LR, et al. Vitamins D2 and D3 have overlapping but different effects on the human immune system revealed through analysis of the blood transcriptome. Frontiers in Immunology. 2022;13:790444.

3. Tripkovic L, et al. Comparison of vitamin D2 and vitamin D3 supplementation in raising serum 25-hydroxyvitamin D status: a systematic review and meta-analysis. American Journal of Clinical Nutrition. 2012;95(6):1357-1364.

4. Holick MF. Vitamin D deficiency. New England Journal of Medicine. 2007;357(3):266-281.