Малорухомий спосіб життя як фактор ризику деменції: нові дані UK Biobank

Дизайн дослідження та учасники

Науковці з Університету Південної Каліфорнії проаналізували дані 49 841 дорослого віком від 60 років з UK Biobank, які не мали діагнозу деменції на момент включення в дослідження. Протягом тижня учасники носили акселерометри на зап'ястях цілодобово, що дозволило отримати точні дані про їх рухову активність.

Ключова особливість методології полягала у використанні комп'ютерних алгоритмів для автоматичного розпізнавання періодів малорухомості на основі даних акселерометрів. Сон не враховувався як малорухома поведінка. Середній період спостереження становив 6,72 року.

Основні результати

За час спостереження у 414 учасників було діагностовано деменцію. Аналіз показав дозозалежний зв'язок між тривалістю малорухомої поведінки та ризиком деменції:

⦿ При 10 годинах сидіння на день ризик зростав на 8% (скоригований HR 1,08; P < 0,001)

⦿ При 12 годинах — на 63% (скоригований HR 1,63; P < 0,001)

⦿ При 15 годинах — більш ніж утричі (скоригований HR 3,21; P < 0,001)

Порівняння проводилось відносно середнього показника 9,27 години малорухомої поведінки на день.

Несподіване спостереження щодо патернів активності

Попередні дослідження припускали, що переривання малорухомих періодів короткими спалахами активності може пом'якшити негативні наслідки тривалого сидіння. Однак дослідження це не підтвердило. Ризик деменції залишався підвищеним незалежно від того, чи проводили учасники 10 годин у сидячому положенні безперервно, чи цей час розподілявся на кілька періодів протягом дня.

— зазначає керівник дослідження Девід Райхлен.

Клер Секстон з Асоціації Альцгеймера відзначає, що попередні дослідження вже виявляли зв'язок між малорухомістю та деменцією, тому результати не є повністю несподіваними. Водночас вона підкреслює важливість того, що зв'язок між малорухомістю та деменцією зберігався навіть після врахування інших факторів ризику — віку, освіти, куріння, ожиріння та супутніх захворювань.

— зазначила Секстон.

Клінічні наслідки

Результати дослідження мають практичне значення для первинної профілактики когнітивних порушень:

Для лікарів первинної ланки:

⦿ Включати питання про рухову активність та тривалість сидіння в рутинну оцінку пацієнтів старше 60 років

⦿ Обговорювати з пацієнтами ризики тривалого малорухомого способу життя

⦿ Рекомендувати стратегії зменшення часу сидіння протягом дня

Для пацієнтів:

⦿ Усвідомлення того, що навіть після коригування інших факторів, малорухомий спосіб життя залишається фактором ризику

⦿ Розуміння важливості загального зменшення часу сидіння, а не лише збільшення періодів активності

Контекст сучасного способу життя

Дослідження набуває особливої актуальності в контексті сучасних робочих умов. В середньому люди зараз проводять 9,5 години на день у сидячому положенні, що наближається до критичної межі в 10 годин, виявленої в дослідженні. Пандемія COVID-19 та поширення віддаленої роботи ще більше збільшили час, що люди проводять сидячи.

Тому важливо впроваджувати такі способи зменшення малорухомого способу життя:

1. Структурування робочого дня — регулярні переходи від сидячого до стоячого положення

2. Активні способи дозвілля — заміна пасивного перегляду телевізора на більш активні заняття

3. Транспортні рішення — використання активних способів пересування, де це можливо

Райхлен резюмує:

Висновки

Дослідження UK Biobank надає найбільш переконливі на сьогодні докази зв'язку між об'єктивно виміряною малорухомою поведінкою та ризиком деменції. Виявлений дозозалежний ефект, що починається з 10 годин сидіння на день, має важливі наслідки для здоров'я.

Хоча остаточні висновки потребують додаткових досліджень, наявні дані підтримують зусилля, спрямовані на зменшення малорухомого способу життя як стратегію профілактики деменції.

Література

1. Raichlen DA, Aslan DH, Sayre MK, et al. Sedentary behavior and incident dementia among older adults. JAMA. 2023;330(10):934-940.

2. Livingston G, Huntley J, Sommerlad A, et al. Dementia prevention, intervention, and care: 2020 report of the Lancet Commission. Lancet. 2020;396(10248):413-446.

3. Ekelund U, Steene-Johannessen J, Brown WJ, et al. Does physical activity attenuate, or even eliminate, the detrimental association of sitting time with mortality? Lancet. 2016;388(10051):1302-1310.

4. de Rezende LF, Rey-López JP, Matsudo VK, do Carmo Luiz O. Sedentary behavior and health outcomes among older adults: a systematic review. BMC Public Health. 2014;14:333.