Хто довіряє роботу: чому одні лікарі готові працювати зі штучним інтелектом, а інші категорично проти?

Коли алгоритм стає психотерапевтом

Уявіть собі: пацієнт зі зниженим настроєм отримує підтримку від чат-бота, який працює 24/7, не засуджує і завжди готовий вислухати. Звучить як фантастика? Насправді це вже реальність. Але чому одні фахівці охоче впроваджують такі технології, а інші відчувають до них майже фобічну неприязнь?

Команда німецьких дослідників під керівництвом Birthe Fritz з Майнцького університету вирішила з'ясувати, що насправді стоїть за нашим ставленням до штучного інтелекту в найделікатнішій сфері медицини – ментальному здоров'ї.

Дослідження, що змінює правила гри

У масштабному аналізі взяли участь 302 особи – від пастирських працівників до психологів та звичайних громадян. Результати, опубліковані в журналі BMC Psychology, виявилися настільки несподіваними, що змушують переглянути традиційні підходи до впровадження ШІ-технологій у медицині.

Що досліджували:

● Готовність використовувати ШІ у психосоціальній допомозі

● Фактичне використання додатків для ментального здоров'я

● Вплив особистісних рис на прийняття технологій

● Роль психологічного стресу у мотивації до використання цифрових рішень

Несподівані відкриття: коли стереотипи не працюють

Парадокс професійного досвіду

Найбільш приголомшливим відкриттям стало те, що фахівці в галузі ментального здоров'я виявляють найменшу готовність інтегрувати ШІ у свою практику. Це прямо суперечить очікуванням щодо "технічної освіченості" медичних працівників.

– пояснюють автори дослідження.

Особистість як провідник або бар'єр

Дослідження розкрило цікаві особистісні закономірності:

Хто частіше довіряє ШІ:

● Люди з високим рівнем доброзичливості

● Особи з низьким рівнем стигматизації щодо ментальних розладів

● Ті, хто володіє цифровими навичками

Хто налаштований скептично:

● Песимісти (що логічно)

● Занадто сумлінні особи

● Люди з високою відкритістю до досвіду (несподівано!)

Стрес як мотиватор

Найпотужнішим предиктором використання ментальних додатків виявився рівень психологічного дистресу.

Ключове відкриття: Люди з середнім та високим рівнем стресу в 3 рази частіше готові скористатися ШІ-підтримкою порівняно з тими, хто не відчуває психологічного навантаження.

Вік і стать: руйнуємо міфи

На відміну від поширених уявлень, дослідження не виявило значущого впливу віку та статі на готовність використовувати ШІ у ментальному здоров'ї. Це спростовує стереотип про те, що "молоді краще сприймають технології".

Що дійсно має значення:

1. Особистий досвід психотерапевтичного лікування

2. Рівень цифрової грамотності

3. Поточний психологічний стан

4. Професійна приналежність

Практичні висновки для клініцистів

Для лікарів первинної ланки:

● Пацієнти зі стресом активніше шукають цифрову підтримку

● Важливо не ігнорувати потенціал ШІ-інструментів при обмеженому доступі до класичної психотерапії

● Рекомендації щодо ментальних додатків можуть бути особливо корисними для тривожних пацієнтів

Для психіатрів та психотерапевтів:

● Власні упередження щодо ШІ можуть заважати пропонувати корисні інструменти пацієнтам

● ШІ не замінює, а доповнює традиційну терапію

● Особливу увагу варто приділити пацієнтам з високим рівнем доброзичливості та низькою стигматизацією

Для розробників HealthTech:

● Персоналізація має враховувати психологічний профіль користувача

● Маркетинг повинен фокусуватися на практичній користі, а не на технологічних можливостях

● Важливо розвивати довіру через прозорість алгоритмів

Майбутнє ШІ у ментальному здоров'ї

Дослідження підтверджує: успішне впровадження ШІ-технологій у психосоціальну допомогу залежить не стільки від технічної досконалості, скільки від розуміння людської психології.

Перспективи розвитку:

● Адаптивні системи, що враховують особистісні риси користувача

● Гібридні моделі поєднання ШІ та людської підтримки

● Етичні стандарти для ШІ-психотерапії

● Навчальні програми для медичних працівників

Висновок: технології на службі емпатії

Штучний інтелект у ментальному здоров'ї – це не загроза гуманності медицини, а інструмент розширення можливостей допомоги. Ключ до успішного впровадження лежить у розумінні того, що за кожним пацієнтом стоїть унікальна особистість з власними страхами, надіями та готовністю до змін.

Як показує дослідження, найважливіше – не примушувати приймати технології, а створювати умови, за яких вони природно стають частиною процесу одужання.

Оригінальне дослідження:

Fritz, B., Eppelmann, L., Edelmann, A., Rohrmann, S., & Wessa, M. (2025). How mental health status and attitudes toward mental health shape AI Acceptance in psychosocial care: a cross-sectional analysis. BMC Psychology, 13:617. https://doi.org/10.1186/s40359-025-02954-z