Депресія після пологів, як три профілі кортизолу змінюють підходи до лікування

Протягом десятиліть післяпологова депресія розглядалася як універсальний термін для всіх психологічних труднощів після народження дитини. Відчуваєш тривогу? Депресія. Перевантажена стресом? Теж депресія. Цей спрощений підхід не тільки створював плутанину в діагностиці, а й призводив до неефективного лікування, усім пропонували однакові втручання, незалежно від того, що саме відбувалося в організмі жінки.

Дослідження 2024 року змінює цю парадигму. Вчені виміряли рівень кортизолу, основного гормону стресу, у 113 жінок протягом перших шести місяців після пологів і виявили: депресія, тривожність і стрес мають принципово різні біологічні прояви. Це не варіанти одного стану, а окремі феномени, які потребують різного підходу.

Депресія, тривожність, стрес, що показує щоденний аналіз кортизолу

Американські вчені з Каліфорнійського університету провели ретельне спостереження: чотири рази на день жінки здавали проби слини для вимірювання кортизолу (зразу після пробудження, через 30 хвилин, перед обідом і перед сном), а паралельно заповнювали стандартизовані опитувальники про депресію (PHQ-9), тривожність (GAD-7) і сприйнятий стрес (PSS). Коли дані зібрали та проаналізували, виявилася чітка закономірність.

Депресія - високий кортизол при зниженому ранковому рівні

У жінок із клінічно значущою депресією (PHQ-9 ≥10 балів, що діагностовано у 15% учасниць через 6 місяців після пологів) дослідники побачили таку картину. Ранковий сплеск кортизолу був сильно зниженим, організм не міг адекватно "запуститися" на початку дня. Протягом дня рівень гормону падав різкіше, ніж мав би в нормі. Але при цьому середній рівень кортизолу за день виявився підвищеним, а загальна добова секреція збільшеною.

Це профіль хронічної дисрегуляції: стресова система не може правильно активуватися вранці, тому жінка відчуває себе виснаженою і розбитою незалежно від кількості сну. Але протягом дня організм перебуває в стані підвищеної тривоги, постійна "бойова готовність" виснажує ресурси й заважає відновленню. Саме це пояснює, чому при депресії важко не тільки встати з ліжка, а й розслабитися ввечері.

Тривожність - виснажена система при посиленій тривозі

Тривожність продемонструвала протилежну картину. У жінок із вираженою тривожністю (GAD-7 ≥10, що становило 20% через 6 місяців) середній рівень кортизолу був знижений, як і загальна добова секреція. При цьому ранкове пробудження та денний спад залишалися в межах норми.

Цей профіль вказує на виснаження стресової системи. Ймовірно, на ранніх етапах організм гіперреагував на стресори, продукуючи надмірну кількість кортизолу, але тривала активація призвела до "перегорання" – система більше не може підтримувати адекватну відповідь. Жінка психологічно відчуває сильну тривогу та напругу, але біологічно її гормональна система "здалася". Це може пояснювати, чому при тривожності часто спостерігається фізична виснаженість поряд з розумовим перезбудженням.

Стрес - суб'єктивне відчуття не корелює з гормонами

Найнесподіваніше виявилося зі сприйнятим стресом. Попри те, що понад 67% жінок повідомляли про помірний або високий рівень стресу, жодних характерних змін у показниках кортизолу дослідники не знайшли. Ні ранкове пробудження, ні денний спад, ні середній рівень, ні загальна секреція не корелювали з суб'єктивним відчуттям стресу.

Це відкриття змінює розуміння стресу. Виявляється, суб'єктивне відчуття "я в стресі" - це скоріше когнітивна оцінка ситуації, ніж відображення реальних біологічних процесів. Жінка може відчувати сильне навантаження через брак сну, необхідність постійно приймати рішення, відсутність підтримки, але її гормональна система при цьому працює нормально. Це пояснює, чому при "чистому" стресі без депресії чи тривожності часто достатньо практичної допомоги та перерозподілу навантаження, а фармакологічні втручання не показують очікуваного ефекту.

Грудне молоко як маркер, чи передається дисрегуляція стресу дитині

Паралельне дослідження 2023 року в Нідерландах вивчало концентрацію кортизолу безпосередньо в грудному молоці у 193 жінок. Виміри проводили на 2, 6 та 12 тижнях після пологів. Виявилося, що рівень кортизолу природно зростає від 2 до 12 тижнів - це еволюційно закладений механізм адаптації, який допомагає немовляті налаштувати власну стресову систему.

Але дослідники виявили важливий нюанс. Жінки з історією дитячих травм, насильства, занедбання, втрати батьків, розлучення (так звані ACEs, adverse childhood experiences), мали значуще нижчий рівень кортизолу в молоці на 6-му тижні. Це підтверджує гіпотезу про довготривале виснаження стресової системи: травматичний досвід у дитинстві може призвести до того, що в дорослому віці організм не може підтримувати адекватну кортизолову відповідь.

Цікаво, що поточні симптоми депресії чи тривожності самі по собі не асоціювалися з рівнем кортизолу в молоці. Але концентрація гормону в молоці корелювала з рівнем у слині матері, що вказує на існування певного механізму передачі. Кортизол у молоці не є чимось патологічним, він стимулює дозрівання мозку немовляти, допомагає регулювати цикл сон-неспання, підтримує метаболізм. Проблема виникає лише при екстремальних кількостях, які можуть впливати на темперамент та реактивність дитини.

Епідеміологія проблеми, 15% через пів року - це сигнал тривоги

За дослідженням, через 6 місяців після пологів клінічно значуща депресія зберігається у 15% жінок, тривожність - у 20%, а помірний чи високий стрес відчувають понад дві третини матерів. Це не короткочасна адаптаційна реакція, а стійкий стан, який впливає на здоров'я та матері, і дитини.

Для жінки наслідки виходять за межі психологічного дискомфорту. Хронічна дисрегуляція стресової системи підвищує ризик серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу, хронічного системного запалення. Нелікована депресія погіршує якість материнства, порушує емоційний зв'язок з дитиною, збільшує ймовірність дострокового припинення грудного вигодовування.

Для дитини материнська депресія та тривожність асоціюються із затримкою когнітивного розвитку, поведінковими проблемами, підвищеним ризиком психічних розладів у майбутньому. Дослідження 2024 року продемонструвало, що порушення добового ритму кортизолу внаслідок ранніх несприятливих умов програмує нейробіологічні зміни, які проявляються в підлітковому віці підвищеною реактивністю на стрес, труднощами емоційної регуляції, схильністю до тривожних та депресивних розладів.

Чому скринінг в пологовому пропускає більшість випадків

Нові дані вимагають зміни підходу до скринінгу.

1. Час. Якщо традиційно увага зосереджувалася на перших тижнях після пологів, то дослідження показує: через пів року частота симптомів залишається стабільно високою. Це означає, що скринінг має бути не разовою процедурою в пологовому, а тривалим процесом, під час планових оглядів дитини, візитів до сімейного лікаря протягом першого року життя дитини.

   
   

2. Диференціація. Замість загального питання "як почуваєтеся?" потрібне використання валідованих інструментів, які дозволяють розрізнити депресію, тривожність і стрес. PHQ-9 для депресії та GAD-7 для тривожності займають 2-3 хвилини заповнення, але дають чітку картину. Поріг у 10 балів для обох шкал вказує на клінічно значущі симптоми, що потребують втручання.

   
   

3. Оцінка анамнезу. Жінки з історією дитячих травм становлять групу підвищеного ризику не тільки для розвитку післяпологової депресії, а й для довготривалої дисрегуляції стресової системи. Запитання про ACEs має стати рутинною частиною пренатального обстеження - це дозволить ідентифікувати вразливих жінок ще до народження дитини та запропонувати превентивні втручання.

Практичні алгоритми лікування трьох станів

Різні біологічні профілі вимагають різних терапевтичних стратегій. При депресії, де спостерігається підвищений середній рівень кортизолу та загальна гіперактивація стресової системи, ефективні втручання, спрямовані на зниження активації. Це включає практики усвідомленості (mindfulness-based stress reduction), дихальні техніки, прогресивну м'язову релаксацію. Фармакологічно препаратами вибору залишаються селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, багато з яких сумісні з грудним вигодовуванням. Критично важливою є нормалізація сну, навіть якщо це вимагає залучення додаткової підтримки для нічного догляду за дитиною.

При тривожності, де система виснажена і рівень кортизолу знижений, потрібна протилежна стратегія - поступова активація. Помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, йога допомагають "розбудити" стресову систему та відновити її реактивність. Когнітивно-поведінкова терапія ефективна для корекції катастрофізуючого мислення, характерного для тривожності. Фармакотерапія може включати як антидепресанти, так і короткі курси анксіолітиків за потреби, але акцент робиться на відновленні функціональної спроможності системи, а не на її пригніченні.

При стресі без супутньої депресії чи тривожності, де біологічні маркери залишаються в нормі, фармакологічні втручання часто не потрібні. Фокус зміщується на когнітивну перебудову, як жінка сприймає та інтерпретує свою ситуацію, які у неї очікування щодо материнства, наскільки реалістичні ці очікування. Практичні навички тайм-менеджменту, делегування завдань, встановлення меж виявляються ефективнішими за будь-які медикаменти. Соціальна підтримка, залучення партнера, родини, груп взаємодопомоги матерів, часто стає вирішальним фактором покращення стану.

Підсумовуючи

Депресія, тривожність і стрес після пологів мають різні профілі кортизолу (підвищений при депресії, знижений при тривожності, незмінений при стресі) і потребують різних терапевтичних стратегій та тривалого скринінгу (як мінімум пів року після пологів). Впровадження простих опитувальників, навчання сімейних лікарів, поширення достовірної інформації про лікування - кроки, які не вимагають значних витрат, але можуть суттєво покращити виявлення та терапію післяпологових психічних розладів.

Список літератури

1. Weiss S.J., Xu L. (2024). Postpartum symptoms of anxiety, depression and stress: differential relationships to women's cortisol profiles. Archives of Women's Mental Health, 27(3), 435-445.

2. Vacaru S.V., Brett B.E., Eckermann H., de Weerth C. (2023). Determinants of maternal breast milk cortisol increase: Examining dispositional and situational factors. Psychoneuroendocrinology, 158, 106385.

3. Shirtcliff E.A., Hanson J.L., Ruttle P.L., Smith B., Pollak S.D. (2024). Cortisol's Diurnal Rhythm Indexes the Neurobiological Impact of Child Adversity in Adolescence. Biological Psychology, 187, 108766.