Зниження показників функції зовнішнього дихання як реакція на хронічний стрес

Мета

Вивчити особливості змін функції зовнішнього дихання у пацієнтів із проявами хронічного стресу та проаналізувати можливі механізми їх виникнення.

Матеріали і методи

У дослідження включено 60 пацієнтів віком 25–50 років, без встановленої органічної патології дихальної системи.

Основна група (n=30): особи з високим рівнем хронічного стресу за шкалою Perceived Stress Scale (PSS > 26).

Контрольна група (n=30): особи з низьким або помірним рівнем стресу (PSS < 13).

Методи дослідження:

Спірометрія (ЖЄЛ, ОФВ1, ПОШвид, співвідношення ОФВ1/ЖЄЛ).

Анкетування (PSS, госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS).

Визначення варіабельності серцевого ритму (ВСР) як непрямого маркера вегетативного дисбалансу.

Статистична обробка даних здійснювалася з використанням критерію Стьюдента та кореляційного аналізу.

Результати

У основній групі середні показники ЖЄЛ були нижчими на 12% (р<0,05), а ОФВ1 – на 9% (р<0,05) порівняно з контрольною.

ПОШвид був знижений у 37% обстежених з високим рівнем стресу, що корелювало з підвищеними показниками тривоги (r= –0,41; p<0,01).

У 60% осіб основної групи виявлено дисфункцію ВСР з перевагою симпатичного тонусу, що асоціювалося зі зниженням спірометричних параметрів.

Органічних змін при рентгенологічному та клінічному обстеженні не виявлено.

Обговорення

Отримані дані підтверджують, що хронічний стрес супроводжується функціональним зниженням показників ФЗД навіть за відсутності органічних уражень легень!

Можливі механізми:

⦿ Вегетативна дисфункція – активація симпатичної нервової системи спричинює бронхоконстрикцію та тахіпное.

⦿ Гіпервентиляційний синдром – призводить до гіпокапнії, що викликає відчуття нестачі повітря і зниження толерантності до навантаження [4].

⦿ М’язовий фактор – підвищений тонус дихальних м’язів обмежує екскурсію легень.

⦿ Запальні механізми – стрес-індуковані зміни цитокінового профілю можуть впливати на реактивність бронхів [5].

Таким чином, зниження ФЗД при хронічному стресі має переважно функціональний характер, однак може сприяти погіршенню перебігу бронхіальної астми, ХОЗЛ та інших хронічних легеневих захворювань.

Висновки

У пацієнтів з високим рівнем хронічного стресу спостерігається статистично значуще зниження ЖЄЛ, ОФВ1 та ПОШвид.

Порушення ФЗД корелюють із рівнем тривожності та показниками вегетативного дисбалансу.

Зниження показників ФЗД у таких випадках має функціональний характер і потребує диференційованого підходу для виключення органічної патології.

Практичні рекомендації

⦿ Пацієнтам із симптомами гіпервентиляції та зниженням ФЗД рекомендоване комплексне обстеження з оцінкою психоемоційного стану. Важлива довіра між лікарем та пацієнтом: медичний фахівець має принаймні знати (запитати) «Які методи зниження стресу людина викоритовує у повсякденному житті?». Лікаря-пульмонолога особливо має цікавити куріння! Якщо наразі це і є єдиним методом регуляції стресу, то важливо пояснити про наявність альтернативних продуктів, що містять нікотин, але позбавлені від токсичних або канцерогенних сполук, здатних загострити стан пацієнта або викликати розвиток інших захворювань (нікотинові паучі, продукти нагріву тютюну).

⦿ До програми ведення слід включати психоемоційну корекцію (когнітивно-поведінкову терапію, релаксаційні методики, дихальні вправи).

⦿ Слід враховувати вплив стресу при моніторингу пацієнтів із бронхолегеневими захворюваннями.

Література

1. Cohen S., Janicki-Deverts D., Miller G. Psychological stress and disease. JAMA. 2007;298(14):1685-1687.

   
   

2. Ritz T. Psychosomatic aspects of respiratory diseases: a review of literature. Psychother Psychosom. 2009;78:220–231.

   
   

3. Lehrer P., Feldman J., Giardino N., Song H. Psychological aspects of asthma. J Consult Clin Psychol. 2002;70:691–711.

   
   

4. Lum L.C. Hyperventilation: the tip and the iceberg. J Psychosom Res. 1975;19(5-6):375–383.

   
   

5. Wright R.J. Stress and atopic disorders. J Allergy Clin Immunol. 2005;116:1301–1306.