Стратегічні підходи до вирішення глобальних завдань

Пацієнти з хронічними захворюваннями, зокрема, з хворобами серцево-судинної системи, часто ставлять питання лікарю щодо можливих механізмів розвитку/прогресування захворювання. Отож, хотілося б звернути увагу, здавалось би на "елементарні" фактори:

• особливості харчування

• рівень фізичних навантажень

• ступінь психоемоційної напруги

• тютюнопаління
  

Саме їх корекція допомагає лікарю в комплексному підході курації пацієнта, зокрема, з кардіоваскулярною патологією, а самому пацієнту дозволяє профілактувати ускладнення наявного патологічного процесу, а у більшості випадків при завчасному дотриманні певних рекомендацій і уникнути розвитку певної патології. Саме в цьому і полягає напрям застосування профілактичних заходів.

Глобальний тягар захворювань

Звернемось до даних, опублікованих у 2019 році у звіті Global Burden of Disease (GBD) Інституту оцінки показників здоров'я (Institute for Health Metrics and Evaluation, USA). У глобальному звіті (до початку пандемії COVID-19), котрий базувався на показниках, проаналізованих із врахуванням статево-вікових та регіональних особливостей згідно з даними із 204 країн, зазначається, що:

• Загальна смертність від НІЗ у 2019 р. в абсолютних значеннях становила 42 млн випадків, причому вказано, що 28,5% (7,9 млн) з них спричинені харчовими факторами.

• Згідно зі статистичними показниками у період з 1990 по 2019 рр. харчові фактори ризику спричинили 7,9 мільйона смертей і 187,7 мільйона років життя з поправкою на непрацездатність.

• При порівнянні динаміки констатовано, що майже за 30-річний період спостереження (2009-2019 рр.) показник смертності, зумовлений харчовими факторами збільшився з 5,4 млн до 7,9 млн випадків/рік.

  
  

Основні харчові фактори ризику

До харчових факторів ризику віднесено:

• Надмірне споживання солі у вигляді хлориду натрію

• Низький рівень клітковини та фруктів у харчовому раціоні

• Надмірне споживання червоного м'яса
  

Відзначено, що в цілому протягом трьох десятиріч спостереження не змінилось ранжування п'ятірки «лідерів» щодо причин загальної смертності — це:

1. Ішемічна хвороба серця (ІХС)

2. Інсульт

3. Рак кишківника та прямої кишки

4. Цукровий діабет

5. Артеріальна гіпертензія (АГ)

Динаміка смертності

Дані про зростання смертності за періодами спостереження представлені в таблиці:

Такий же тренд є характерним і для показника DALY, зумовленого НІЗ: протягом 2000-2009 рр. відзначено його приріст на 85,2%, в наступне десятиріччя (2010-2019 рр.) – на 34,3%. «Топовими» щодо причин смертності та інвалідності з поправкою на роки життя (DALY) від НІЗ залишились і п'ять харчових факторів ризику:

• Надмірне споживання натрію у вигляді харчової солі

• Зменшене споживання зернових

• Зменшене споживання овочів та фруктів

• Надмірне споживання червоного м'яса
  

Відзначено також зростання показника споживання трансжирів від 17,9% до 18,3% протягом двох періодів спостереження. Серед інших харчових факторів ризику, з якими пов'язані зміни в статистиці смертності та індексу DALY, відзначено зменшення вживання бобових та насіння, поліненасичених жирних кислот та омега-3 жирних кислот.

Констатовано, що у 2019 р. в цілому:

Новітні дані та прогнози

Хочеться звернути увагу на звіт щодо тягаря НІЗ 2021 р. (Global Burden of Disease 2021), згідно з положеннями котрого зазначено, що згідно з прогнозами фахівців, між 2022 і 2050 роками погіршення здоров'я та рання смертність від інфекційних захворювань, захворювань матері, харчування та захворювань новонароджених зменшаться, а тягар НІЗ зросте.

Дослідження глобального тягаря хвороб, травм і факторів ризику GBD 2021, результати котрого представлені у 2024 році, було направлено на вивчення тенденцій охорони здоров'я в усьому світі з використанням 328 938 джерел даних, що дозволило визначити відмінності в стані здоров'я за віком, статтю, місцем розташування та соціально-економічними групами, наголошуючи на впливі пандемії COVID-19 поряд з іншими викликами здоров'ю.

У наданому резюме дослідження GBD викликає занепокоєння факт приголомшливого глобального скорочення очікуваної тривалості життя на 1,6 року в період між 2019 р. та 2021 р. через пандемію COVID-19. Разом з тим зазначено, що, попри руйнівний вплив пандемії, відзначається стійкість глобальний прогрес у зниженні смертності в усьому світі, так очікувана

тривалість життя зросла на 22,7 року у період з 1950 р. по 2021 р.

Загальний рівень глобального тягаря захворювань знизився на 14,2% між 2010 і 2019 роками, але пандемія COVID-19 перервала ці тенденції до зниження захворюваності, зокрема щодо НІЗ, підкреслила крихкість здобутків світових систем охорони здоров'я та необхідність постійного моніторингу та корекції потенційно модифікованих факторів ризику.

Політичних заходів нині було недостатньо для усунення зростаючого впливу факторів ризику, зокрема, тих, котрі залежать від харчових ФР — надлишкової маси тіла та ожиріння, гіперглікемії. З 2000 року тягар захворювань, пов'язаних із надмірною масою тіла/ожирінням та високим рівнем цукру в крові, зріс на 16% та 8% відповідно. Також глобальними загрозами сучасності відзначені забруднення навколишнього повітря, вживання наркотиків і вплив високих температур навколишнього середовища.

Прогнози, здійснені спеціалістами охорони здоров'я припускають, що за умови належної корекції найбільш вагомих та поширених на сьогодні ФР, очікувана тривалість життя у світі збільшиться на 4,6 року до 2050 року.

Роль фруктів та овочів у профілактиці захворювань

Отож, з огляду на безапеляційні дані щодо необхідності корекції потенційно коригованих ФР, звернемо увагу на так звані харчові ФР, зокрема вживання фруктів та овочів. На сьогодні, зважаючи на дані багатьох проспективних досліджень, доведено, що регулярне споживання фруктів та овочів (ФО) має значні переваги для здоров'я.

Рекомендована норма: щонайменше 5 порцій або 400 г на день.

Вплив споживання фруктів та овочів на ризик захворювань

Більша різноманітність у споживанні ФО пов'язана з нижчим ризиком ЦД.

Нові напрямки досліджень

Протягом останнього десятиріччя активно висвітлюються нові теми, що виникають у сфері харчування та їхній вплив на глобальне здоров'я. Наприклад, нові дослідження вивчають взаємодію між мікробіомом кишківника та овочами, багатими на клітковину.

Мікробіом кишківника складається з трильйонів бактерій та інших мікроорганізмів, які відіграють важливу роль у фізіології людини протягом усього життя. Дисбіоз, включаючи зміни в різноманітності, складі та функції мікробіому кишківника, спостерігається при багатьох НІЗ, таких як:

• Ожиріння

• Кардіометаболічні розлади

• Кишкові захворювання

• Рак

• Психіатричні захворювання
  

Різні підходи розробляються для «цільового» впливу на мікробіом кишківника з метою управління метаболічними та поведінковими змінами, пов'язаними з НІЗ. У 90-х роках було розроблено концепцію пребіотиків, які взаємодіють з мікроорганізмами кишечника, забезпечуючи корисний фізіологічний ефект для організму. Їстівні овочі містять велику кількість харчових сполук, котрі можуть взаємодіяти з мікробіомом кишечника та покращувати його функції. Ферментовані харчові волокна (ФВ), які широко присутні у ФО, є ключовими поживними речовинами в цьому контексті.

Вплив на психічне та когнітивне здоров'я: Потенційні захисні ефекти здорового способу життя, включаючи регулярне споживання ФО, на психічне та когнітивне здоров'я також є новою сферою досліджень. Позитивне психічне здоров'я або психічний добробут вважається важливим показником загального здоров'я та довголіття. Психічний добробут включає:

• Оптимізм

• Щастя

• Самооцінку

• Стійкість

• Автономію тіла

• Добрі стосунки з іншими
  

Концепція «мозкового здоров'я» набирає популярності в науковій спільноті, оскільки когнітивний статус є важливим для фізичного та психічного здоров'я, соціального добробуту, продуктивності та творчості. Епідеміологічні дані підтверджують корисну роль ФО у профілактиці та управлінні поширеними психічними та когнітивними розладами. Вищий та регулярний споживання ФО пов'язане зі зниженням ризику когнітивного зниження, депресії та підвищенням ймовірності високого психічного добробуту.

Біомаркери харчування: Дослідження біомаркерів харчування виявляють біологічні шляхи, через які біоактивні сполуки у ФО (поліфеноли, клітковина, каротиноїди, вітаміни/мінерали) знижують вплив окислювального стресу та запалення, покращують:

• Регуляцію артеріального тиску

• Чутливість до інсуліну

• Енергетичний гомеостаз

• Регуляцію апетиту

• Імунітет

• Склад і функцію мікробіому кишечника
  

Важливо: Дієтичні добавки не можуть замінити цілі фрукти і овочі.

Значення якості рослинної дієти

Рослинні дієти можуть мати різну якість харчування та різні наслідки для здоров'я:

Класифікація груп та підгруп ФО іноді є непослідовною між методологією досліджень, національними харчовими рекомендаціями, ботанічними або кулінарними поглядами.

Висновок

Узагальнюючи наукові надбання та практичні рекомендації, хочеться наголосити на те, що принципи здорового харчування можуть бути дотримані невеликим коштом, зокрема, ряд корисних продуктів, таких як сезонні овочі, крупи - недорогі, а відмова від напоїв та продуктів з високим вмістом цукру, навпаки, економить бюджет. Зрештою, концептуальне висловлювання «легше змінити релігію, ніж харчові уподобання» потрібно змінити на «ми є те, що ми їмо»…

Джерела

1. Nathalie Komati, Elio Riboli, Jon Dore et al. Diet, fruit and vegetables and One Health: benefits for health, environment, society and the consumer — proceedings of the 9th edition of EGEA conference European Journal of Nutrition (2025) 64:108 https://doi.org/10.1007/s00394-025-03610-3

2. Qiao J, Lin X, Wu Y et al (2022) Global burden of non-communicable diseases attributable to dietary risks in 1990–2019. J Human Nutrition Diet 35:202–213. https://doi.org/10.1111/jhn.12904

3. Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME). Global Burden of Disease 2021: Findings from the GBD 2021 Study. Seattle, WA: IHME, 2024.