Профілактика раку: як стратегія обумовлює результат
30 вер. 2025 р.
5 хвилин
Онкопрофілактика є ключовою частиною стратегій охорони здоров'я більшості країн, але її фінансування та реалізація значно варіюють залежно від рівня економічного розвитку, пріоритетів політики та стійкості систем охорони здоров'я. Розглянемо моделі успішної інтеграції науково-профілактичних програм у країнах з високим рівнем доходу, а також виявимо бар'єри, характерні для держав з обмеженими ресурсами.
Анна Комісаренко
Онколог
«Профілактика – це не просто економія, це стратегічна інвестиція у здоров'я нації»
— Canadian Partnership Against Cancer
Профілактика раку – це не просто перша лінія оборони, а стратегічний інструмент, який може змінити траєкторію захворюваності на рак на популяційному рівні. Його ефективність давно доведена: своєчасний скринінг, вакцинація та освіта населення дають можливість виявляти пухлини на ранніх стадіях, знижувати і смертність, і економічне навантаження на систему охорони здоров'я. Однак у світовій практиці профілактика часто виявляється «недофінансованим родичем» у порівнянні з дорогими методами лікування та розробкою нових препаратів. Мільярди доларів щорічно витрачаються на клінічні дослідження та фармакологічні інновації, тоді як основні заходи, які є доступними, масштабними та заснованими на доказах, впроваджуються несистемно.
Цей дисбаланс особливо виражений в умовах недостатніх ресурсів, де відсутність сталих профілактичних програм призводить до пізньої діагностики, високого співвідношення смертності/захворюваності та збільшення кількості пацієнтів, які стикаються з економічною «токсичністю» лікування. У той же час держави, які інтегрували профілактику в Національні стратегії, продемонстрували стійке зниження тягаря раку і поліпшення показників виживання!
Країни з високим рівнем доходу: інтеграція науки та профілактики
США, Канада, Австралія, Ізраїль, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Німеччина та Австрія демонструють стійкі моделі, в яких профілактика та науковий розвиток реалізуються в рамках єдиної державної стратегії.
⦿ У США і Канаді існують Національні інститути раку (NCI, Canadian Partnership Against Cancer), що об'єднують клінічні дослідження, масовий скринінг, вакцинацію та освітні кампанії. Це забезпечує один з найвищих п'ятирічних показників виживання.
⦿ Скандинавські країни виділяють до 30% свого бюджету на профілактику, включаючи мамографію, ПАП-тести, колоректальний скринінг та антинаркотичні кампанії.
⦿ Німеччина та Австрія поєднують державне та приватне фінансування, запроваджуючи обов'язкові програми ранньої діагностики та підтримуючи дослідження біомаркерів.
⦿ Ізраїль демонструє високий рівень охоплення вакцинацією та доступ до передових методів лікування, включаючи CAR-T, з п'ятирічною виживаністю до 97%.
⦿ Австралія була однією з перших країн, яка запровадила безкоштовну вакцинацію проти ВПЛ для обох статей, інтегрувавши профілактику в шкільні та національні навчальні програми.
Європа: регіональні відмінності
Західна Європа
Країни Західної Європи, включаючи Німеччину, Францію, Данію та Нідерланди, мають високе охоплення скринінгом (понад 70%), широку доступність вакцинації та розвинену інфраструктуру для ранньої діагностики. При аналогічному рівні захворюваності показники смертності тут значно нижчі, що свідчить про системну ефективність профілактики.
Східна Європа
Країни Східної Європи, такі як Польща, Угорщина та Латвія, мають вищий рівень смертності з аналогічними показниками захворюваності. Обмежений доступ до скринінгу, низьке охоплення вакцинацією та фрагментарне впровадження освітніх кампаній залишаються ключовими обмеженнями. Співвідношення смертності/захворюваності в ряді країн перевищує 0,65, що свідчить про пізню діагностику і недостатню профілактичну активність.
Україна
За даними Національного канцер-реєстру України, GLOBOCAN та ВООЗ Україна, щороку в країні реєструється понад 155 000 нових випадків онкологічних захворювань. Основними локалізаціями є легені, молочна залоза, колоректальний рак, передміхурова залоза і шийка матки. П'ятирічна поширеність перевищує 414 000 випадків. Близько половини пацієнтів оплачують лікування самостійно частково або повністю.
Система профілактики характеризується рядом структурних обмежень:
⦿ Охоплення скринінгом становить близько 40%, з вираженими регіональними відмінностями.
⦿ Введена вакцинація проти ВПЛ, але охоплення залишається на рівні ~35%.
⦿ Інфраструктура дляранньої діагностики постраждала внаслідок війни , особливо у східних регіонах.
⦿ Освітні кампанії проводяться нерегулярно, з обмеженим охопленням.
Проте, за даними Глобального альянсу медичних знань, базові онкологічні послуги залишаються на місці навіть під час кризи, незважаючи на більш тривалий час очікування та перебої з постачанням ліків. «В Україні понад 1,3 мільйона людей живуть з діагнозом рак. Незважаючи на війну, доступ до лікування зберігається, але профілактика залишається вразливою» - The Cancer Letter, 2024
Країни з недостатніми ресурсами: системні бар'єри
У країнах з низьким і середнім рівнем доходу профілактика часто обмежується цілеспрямованими ініціативами. Основними перешкодами є відсутність політичної підтримки, слабка інфраструктура охорони здоров'я, низька поінформованість громадськості та обмежене фінансування.
Порівняльний аналіз: основні показники профілактики онкологічних захворювань
Індикатор | Країни з високим рівнем доходу | Східна Європа | Західна Європа | Україна (2023–2024) | Країни з низьким/середнім рівнем доходу |
Витрати на боротьбу з раком (пацієнт) | $183–460 | $45–90 | $120–250 | ~$60 | $0,54–7,92 |
Частка бюджету на профілактику | 20–35% | ~10–15% | 25–30% | ~12% | <10% |
Висвітлення скринінгу | >70% | 30–50% | >70% | ~40% | <30% |
Вакцинація проти ВПЛ | >80% | <40% | >75% | ~35% | <30% |
Смертність/захворюваність | ~0,36–0,48 | 0,65–0,7 | ~0,4 | ~0,52 | 0,66–0,7 |
Участь у дослідженнях ІІІ фази | >90% | ~30% | >70% | <20% | <10% |
Освітні кампанії | Національні, регулярні | Регіональні, епізодичні | Національний, сталий | Локальні, нерегулярні | Локальні, нерегулярні |
П'ятирічне виживання | 70–97% | 50–65% | 65–85% | ~60% | <50% |
Джерело: CONCORD-3, IARC, WHO Global Cancer Observatory, EU Cancer Profiles 2025, Національний канцеричний реєстр України, WHO Ukraine 2024
Висновки
⦿ Профілактика онкологічних захворюван ь залишається одним з найбільш ефективних і економічно вигідних інструментів боротьби з онкологічним тягарем.
⦿ Країни з високим рівнем доходу демонструють стійкі результати завдяки інтеграції науки, скринінгу, вакцинації та освіти.
⦿ У той же час існує дисбаланс в умовах недостатніх ресурсів, де лікування переважає над профілактикою, а пізня діагностика залишається нормою.
⦿ Ситуація в Україні ілюструє, як зовнішні виклики, включно з війною, можуть посилювати системні обмеження, особливо у сфері запобігання захворюваності на рак. Однак збереження базових онкологічних послуг під час кризи підтверджує стійкість системи та потенціал для відновлення.
⦿ Аналіз міжнародних даних підкр еслює, що доступність профілактики є ключовим фактором у визначенні результатів онкологічних захворювань на популяційному рівні.
Джерела:
1. Європейська комісія. План боротьби з онкологічними захворюваннями —https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/promoting-our-european-way-life/european-health-union/cancer-plan-europe_bg
2. Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC/WHO). Європейський кодекс проти раку: 12 способів знизити індивідуальний ризик раку.
3. Всесвітня організація охорони здоров'я. До чверті європейців захворіють на рак: країни повинні робити більше. https://www.who.int/europe/ru/news/item/04-02-2020-up-to-a-quarter-of-europeans-will-develop-cancer-from-prevention-early-diagnosis-screening-and-treatment-to-palliative-care-countries-must-do-more
4. Всесвітня організація охорони здоров'я. Рак: Інформаційний бюлетень. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/cancer
5. Організація Об'єднаних Націй. ВООЗ: рак є причиною кожної п'ятої смерті в Європі. https://news.un.org/ru/story/2022/02/1417892