Жіноче здоровʼя під час війни

Окремою категорією є жінки, які пройшли через насилля. Мені декілька разів находили пропозиції консультації постраждалих жінок, але моя позиція як лікаря принципова: такі жінки повинні спілкуватися виключно з жінками-лікарями. Вся інформація повинна бути анонімною. Такою ж болючою є тема стану жіночого здоров’я на деокупованих та все ще окупованих територіях. Її теж, вважаю, потрібно розглядати окремо в спеціалізованій спільності. Але є мільйони українок, які продовжують жити як на території нашої країни, так і за її межами, теж відчувають певні зміни у своєму жіночому здоров’ї.

Ми не можемо спиратися на досвід військової та цивільної медицини другої світової війни або «досвід радянської медицини у Великій Вітчизняній Війні» з сотнями томів та монографій на цю тему. Сьогодні це немає ніякого значення для вивчення та застосування будь-яких стратегій в Україні! Війна в Україні кардинально відрізняється від всього, що людство переживало до цього, тому й проблеми ми матимемо інші. Але в наш час настільки розвинена «Digital-медицина», коли лікар може консультувати пацієнтку онлайн і вирішувати іі проблеми, знаходячись в іншому місці і навіть країні, що саме це здатне нівелювати купу проблем в майбутньому! Українські лікарі, як і пацієнтки, пристосувалися до такого формату роботи і вже зараз ми бачимо його ефективність.

Перший рік війни характеризувався гострими стресовими реакціями організму, які більше обумовлені високими рівнями адреналіну. Зараз ми все більше маємо вплив хронічного стресу, дія якого на жіноче здоров’я практично не вивчена. Хронічний стрес характеризується постійно високим рівнем кортизолу. Пояснити можна дуже просто. Наприклад, ви переходите через дорогу на пішохідному переході, але раптом вилітає автівка. Це є гострий стрес для вас, який приводить до виплеску адреналіну і мобілізує ваші рефлекси та функції вашого організму. Адреналін швидко виділяється та швидко розпадається і практично не впливає на подальшу роботу вашої ендокринної, імунної систем та психіки. А що таке хронічний стрес? Це коли ви кожного дня тупцюєте на цьому переході та очікуєте що ось-ось вилетить автівка. Наслідки для організму можуть бути невтішними, особливо для жіночих гормонів.

Що помітив у власній практиці за цей час я?

• Порушення співвідношення вагінальної флори та наявність дисбіозу вагінальної флори чи бактеріального вагінозу без інфекцій як фактор постійного стресу. В таких випадках ми застосовуємо не атибактеріальні препарати, а препарати для нормалізації вагінальної флори та ті, що мають вплив на анаеробні мікроорганізми. Нормалізуємо флори кишківника та застосовуємо ферменти для кращого перетравлювання іжі. Таких пацієнтів під час війни стало більше і я пов’язую це саме з впливом хронічного стресу.

• Порушення менструального циклу у жінок. Це відбувається досить часто, але, як правило, сам цикл зберігається. Дисфункція між гормонами естрогенів та прогестерону викликає вкорочення або, навпаки, подовження циклу. В деяких випадках колеги відмічають ранню чи штучну (у зв’язку з війною) менопаузу.

• Велику кількість органічної патології, яка потребує хірургічної діагностичної чи лікувальної тактики. На жаль, через війну, жінки пропускають профілактичні огляди і це є великою проблемою! Наприклад, ми бачимо зростання рівня захворюваності на патологію шийки матки. Це може бути обумовлено саме хронічним стресом та зниженням напруги імунітету до ВПЛ під час війни.
  

Тому на своєму власному досвіді я можу надати Вам декілька корисних порад:

• Пройдіть огляд гінеколога (ви можете скористатися безоплатними послугами волонтерських місій, пройти огляд та зробити обстеження у державних жіночих консультаціях за сплатою НСЗУ, якщо у вас є декларація з сімейним лікарем). Огляд гінеколога повинен включати огляд на гінекологічному кріслі в дзеркалах з взяттям аналізів (Пап-тест/цитологія, ВПЛ 16,18 типів) та кольпоскопію. Обов’язково пройдіть УЗД молочних залоз та УЗД органів малого таза вагінальним датчиком.

• Пройдіть ультразвукове дослідження щитоподібної залози і при можливості гормональне обстеження щитоподібної залози (Т3, Т4, ТТГ, АТПО).

• Перевірте рівень цукру.

• Пройдіть простий тест на «Посттравматичні розлади» та поспілкуйтеся з психологом чи запитайте щодо посттравматичних розладів вашого гінеколога.

• Якщо ви курите, перейдіть на менш шкідливі альтернативи (наприклад, система нагріва табаку) але не кидайте різко паління – це завдасть ще більшого стресу організму.

• Якщо у Вас є можливість застосування профілактичних стратегій (наприклад, вакцинація від раку шийки матки) - порадьтеся щодо цього з вашим лікарем.